Чи може Зеленський стати реформатором? Коротка відповідь: ні. І ось чому

Комік Володимир Зеленський лідирує у виборчих рейтингах України та може стати її наступним президентом. Деякі аналітики вважають, що Зеленський – це єдиний шанс країни на реформи, і що він може виявитися тим, хто здатний зруйнувати стару систему.

Чи здатний Зеленський бути реформатором?

Коротка відповідь: ні. І ось чому.

Американський політолог Самуель Хантінгтон якось написав, що революція – це легше, ніж реформи. Революція – це про руйнування речей ззовні – і кожен може зробити це, від селянина з косою і робітника з молотком до інтелектуала з револьвером. Реформи – це складніше – набагато складніше, тому що це про зміни речей зсередини.

Реформатори – люди, які прагнуть поліпшити систему існуючих політичних, соціальних, економічних і культурних інститутів, одночасно будучи частиною самої системи. А радикальні реформатори – це ті, хто хоче модифікувати існуючі інститути до такого рівня, щоб змінити систему, частиною якої вони є самі. Жодна реформа, тим більше радикальна, не є легким. Обом типам реформаторів необхідно мати п’ять характеристик.

По-перше, мати глибокі знання про існуючу систему інституцій. Якщо говорити конкретно, то їм необхідно просто розуміти як система урядових інституцій працює: яка з них що робить, як створюються закони, як формуються бюджети, як розподіляються повноваження і владу всередині центру, на периферії, і між центром і периферією.

По-друге, реформаторам і радикальним реформаторам необхідно знати гравців – як тих, що займають керівні посади всередині системи реформують інституцій, так і тих, які мають владу завдяки своїм багатством, контактам або керівним позиціях поза формальних урядових установ.

По-третє, реформаторам і радикальним реформаторам необхідно мати чітке розуміння того, які зміни і яких інституцій вони налаштовані здійснити. Також вони повинні вміти конкретизувати, як саме це зробити. Вони не можуть просто обіцяти «покращення» і забезпечити позитивні зміни. На відміну від революціонерів, реформаторам необхідно мати щось на зразок плану, який в деталях пояснює, як вони сподіваються дістатися з точки А в точку В, і з точки В в точку С

По-четверте, реформаторам і радикальним реформаторам необхідно мати щось на зразок бази, яка в більшій чи меншій мірі підтримує їх бачення. Повинно бути аудиторія – бажано всередині системи – яка хоче таких же змін. Самі по собі реформатори не можуть зробити нічого, хоч би яким генієм не мали.

Нарешті, реформатори, особливо радикальні реформатори, повинні бути виверткими. Їм необхідно укладати угоди в накурених залах, торгувати кіньми і верблюдами, знаходити компроміси з сумнівними гравцями, давати обіцянки, які вони не зможуть стримати, і порушувати обіцянки, які все-таки зможуть – бо процес зміни інститутів зсередини передбачає постійні переговори з будь-ким або і кожним, хто може послужити цим цілям одночасно забезпечуючи підтримку своїм союзникам і електорату.

Реформатори і повинні бути політиками в найвищому сенсі цього слова – саме тим сортом людей, які заробили політиці її погану славу.

Чи відповідає цим критеріям Зеленський?

Боюся, що не зовсім.

Він явно не має глибоких знань про існуючу українську систему інституцій. Так само не розуміє він і як працюють урядові установи. Зверніть увагу, що в цьому немає його провини. Тому що він, врешті-решт, шоумен і комік за професією, і я переконаний, що він знає все від А до Я в своєму шоуменстве і комедіях.

Він явно не знає гравців – з тієї ж причини. Він знає Ігоря Коломойського, але сумно відомого дніпровського олігарха (який допоміг уберегти Україну від російської агресії в 2014-му і продовжує вносити чималий внесок у відновлення єврейського життя) навряд чи можна назвати епіцентром світу українських політичних гравців. Насправді, це буде виглядати як Зеленський проти системи – або, щоб більш наочно уявити цю ситуацію, комік проти глибинного держави Україна.

Він явно не має ясного розуміння того, які зміни всіх систем він прагне принести, і не може конкретизувати, як ці зміни реалізувати. Безумовно, Зеленський може найняти загін консультантів і самопроголошених реформаторів, які володіють знаннями, яких йому не вистачає.

Це точно допоможе, але тільки до певної міри. Зрештою, людина, яка не знає, чого хоче, матиме великі труднощі хоча б просто в виборі радників, які поділяють її бачення – чи його відсутність як таке. Американський президент Дональд Трамп може послужити тут прикладом. Чекайте, що радники Зеленського швидко розчаруються, як тільки зрозуміють, що їх бос не орієнтується в ситуації.

Зеленський явно не має бази всередині системи – тому що якщо і має, то це Коломойський, який навряд чи вписується в здатність Зеленського боротися з олігархами і корупцією. Зеленський може мати базу різних видів поза системою – своїх виборців на південному сході і серед молоді. І український південний схід – антіреформістскій, в той час як українська молодь швидше за все попрямує на захід, як тільки зрозуміє, що їх надії на негайну трансформацію України розвіялися.

Зеленський може бути спритним, хоча б тому, що актори і комедіанти повинні вміти прикидатися. І чи є він таким вже непримиренно спритним? Ми не знаємо.

Але ми знаємо, що шанси Зеленського стати будь-яким видом реформатора незначні. Хіба що ви вірите в те, що абсолютно нічого не змінилося на краще в Україні з часів 2014 року, і тоді Зеленський може тільки все погіршити. Він або зупинить реформи в цілому, або закине країну в той вид адміністративного хаосу, на який тільки здатний недосвідчений президент. Чи може Україна дозволити собі хаотичного Трампа?

джерело

Share
error: Content is protected !!