«Москва була болотом» Український посол різко поставив на місце друга Путіна

Український Надзвичайний і Повноважний Посол в Австрії Олександр Щерба публічно відповів на антиукраїнські висловлювання австрійського кандидата в Європейському парламенті Йоханна Фоггенгубера.

Щерба зазначив, що йому не вдалося зустрітися з європейським політиком, тому він прийняв рішення звернутися до нього через колонку в газеті Wiener Zeitung. Так, дипломат прокоментував висловлювання Фоггенгубера про те, що «Україна ніколи не мала жодного стосунку до Криму», передає джерело.

«Україна – єдина частина земної суші, поєднана з півостровом. Княгиня Ольга, яка принесла християнство до Київської Русі, хрестилася саме в Криму. І далеко не випадково називалася та держава не Московією, а Київською Руссю. Адже Москва тоді була просто болотом», – відповів Посол.

Олександр Щерба

Також Щерба звернув увагу, що Україна в особі Київської Русі стояла біля витоків Європи, хоч пізніше і була поділена між імперіями.

«Крізь століття існування вона пронесла і свою мову, і свою культуру», – підкреслив дипломат.

Він підсумував, що кандидату в Європейський Парламент варто було б ретельніше підбирати слова для публічних заяв.

Стосовно Криму він зазначив, що: «Чи, може, Україна і до Києва не має ніякого відношення? Абсурд, але саме сюди приводить логіка тих, хто постійно нагадує, що Крим був у складі Російської Імперії з 1783 року. Київ був у складі цієї імперії ще довше – з 1654 року. То що, герр Фоггенгубер, тепер нам і в Києві чекати путінських «зелених чоловічків»?

Україна (в особі Київської Руси) стояла біля витоків Європи. А після того провела багато сторічь поділена між імперіями. Через віки існування в тіні вона пронесла і свою мову, і свою культуру. Це існування менших народів у тіні більших називалося колоніалізмом. Щонайменше дивно бачити, як політик 21 сторіччя виправдовує насильницьку раптову зміну кордонів через реалії 18 сторіччя, шукаючи саме в похмурих колоніальних часах відповіді на запитання сучасної Європи.

В Росії доводиться чути розмови про кримську землю, «просякнуту російською кров’ю». І знову це лише частина правди. Адже більшість матросів та солдатів, які воювали у кримську війну 1853-1856 років були селянськими хлопцями, насильно рекрутованими в українських селах – починаючи з найбільш знаменитого героя «оборони Севастополя» — Петра Кішки, родом із Вінничини.

І якщо ми вже говоримо про «кров» — куди ж дівати кров кримськотатарську? До речі, в березні 2014 року саме кримський татарин був першою жертвою окупації Криму. Звали його Решат Аметов. Путінські «ввічливі солдати» піддали його звірячим тортурам і вбили. Причина смерті: удар гострим предметом в око. Давайте не забувати про нього.

Коли 1 грудня 1991 року Україна (в рамках міжнародно визнаного референдуму) голосувала за незалежність від Радянського Союзу – більшість кримчан сказала «так». І до речі, герр Фоггенгубер, тоді приналежність Криму Україні теж не ставилася під питання, за винятком кількох шовіністичних голосів, які в політичному плані не грали ролі.

Україна тоді відмовилася від ядерної зброї. В обмін на наше роззброєння Росія урочисто пообіцяла «поважати суверенітет та існуючі кордони України». Очевидно, що вірити Росії було помилкою. В майбутньому не повториться»

Джерело

Share
error: Content is protected !!